Чому це важливо
Договір на створення сайту — це не папір про намір. Це юридичний документ, на який ви будете посилатись, якщо щось піде не так. А «щось» іде не так в 40% проєктів за нашою статистикою — невчасно, не в тому обсязі, не з тим результатом. У такі моменти власнику бізнесу важливо мати чорним по білому: що було обіцяно, в які терміни, і що буде, якщо обіцянка не виконана.
З 30 договорів, які ми бачили від конкурентів за 3 роки, 24 із 30 мали мінімум один із трьох критичних пробілів: розмита передача прав на код, відсутність неустойки, або «scope under request» (тобто scope буде визначений потім).
Ось як цього уникнути.
Пункт 1: Фіксована сума у валюті розрахунку
❌ Погано: «Орієнтовна вартість $3,500-$5,000»
✅ Добре: «Загальна вартість 3,500 USD, фіксована, без додаткових платежів окрім тих, що зазначені у Додатку 1»
Якщо у договорі написано «орієнтовна», «приблизно», «залежно від» — це не сума. Це маркетинг. У вас немає юридичної підстави сказати «зачекайте, ми домовлялись на $3,500», коли студія виставить рахунок на $4,800.
Уточніть валюту розрахунку. Якщо договір в UAH, а сайт коштує $3,500 — пропишіть курс на дату підписання або до дати оплати. Інакше курсова різниця за 2 місяці проєкту може стати неприємним сюрпризом для обох сторін.
Пункт 2: Фіксований дедлайн із неустойкою за зрив
❌ Погано: «Орієнтовний термін — 6 тижнів»
✅ Добре: «Термін реалізації — 6 тижнів з моменту підписання договору. У разі зриву терміну з вини Виконавця Виконавець виплачує Замовнику неустойку в розмірі 30% від загальної вартості проєкту»
Неустойка — це не пункт «для красоти». Це єдиний механізм, який спонукає студію тримати дедлайн. Без неустойки термін — це орієнтир, не зобов’язання.
Звичайна неустойка на ринку — 10-30%. У нас в договорі 30%, бо ми дуже не хочемо її платити. За 3 роки ми платили її двічі — і обидва рази повертали клієнту 30% від вартості без розмов і прохань про прощення.
⚠️ Дрібний шрифт: перевірте, що неустойка йде за зрив із вашої вини. Якщо ви як замовник тримаєте контент 3 тижні і пропускаєте дедлайн — це ваш простій, не наш.
Пункт 3: Передача прав на код і дизайн — з першого коміту
❌ Погано: «Усі права на створений код передаються Замовнику після повної оплати»
✅ Добре: «Виконавець розміщує код на GitHub-репозиторії Замовника з першого комміту. Усі майнові права інтелектуальної власності належать Замовнику з моменту їх створення»
Це найчастіша пастка в договорах від менших студій і фрилансерів. Текст «після повної оплати» виглядає невинно, але створює юридичну ситуацію, де:
- Якщо ви не доплатили (наприклад, не приймаєте проєкт через якісну претензію) — код вам не належить
- Ви не можете найняти іншого підрядника, щоб закінчити проєкт
- Студія може використати ваш код для іншого клієнта (це фактично відбувається)
Правильна формулювання: код у вашому GitHub з першого коміту. Ми робимо це з усіма клієнтами — пуш у ваш репозиторій з моменту запуску. Усе, що ми пишемо, ваше.
Пункт 4: Конкретний scope — списком, не загальними словами
❌ Погано: «Розробка сайту, включаючи дизайн, верстку та програмування»
✅ Добре: «Розробка сайту в обсязі:
- 8 сторінок (перелік у Додатку 2)
- Адаптивна верстка під 3 розміри екранів
- Інтеграція з 2 системами: Helsi і AmoCRM
- 1 форма заявки з email-нотифікацією
- Lighthouse Performance ≥ 90, SEO ≥ 95
- Sanity CMS для самостійного редагування»
Якщо scope не розписаний — він буде з’ясовуватись «по дорозі». На практиці це означає, що:
- Кожне ваше уточнення — це «додатковий запит»
- Кожен «додатковий запит» — це окрема ціна або додаток до договору
- Через 2 місяці ви платите подвійну ціну і отримуєте не той сайт
Хороший договір має Додаток 1: Scope на 1-2 сторінки з конкретним переліком сторінок, інтеграцій, функцій, метрик якості. Те, чого там немає — окрема ціна, прописана теж заздалегідь.
Пункт 5: Кількість раундів правок
❌ Погано: «Виконавець вносить правки до затвердження результату Замовником»
✅ Добре: «Виконавець надає 2 повних раунди правок на дизайн і 2 раунди на frontend після передачі staging-URL. Кожен додатковий раунд правок оплачується окремо за тарифом $40/година»
Без обмеження раундів правок ви ризикуєте з обох сторін:
- Студія намагається завершити швидше, ігноруючи дрібні зауваження → ви недовольні якістю
- Або правок робиться «нескінченно», і дедлайн летить, бо проєкт повертають на доопрацювання 5 разів
2 раунди — це стандарт. Перший раунд: ви даєте всі зауваження одним списком, студія виправляє. Другий раунд: ви даєте останні дрібні зауваження. Більше — окремий тариф.
Ми застосовуємо саме цю схему — деталі в Process.
Пункт 6: Хто пише контент — і за чий рахунок
❌ Погано: «Замовник надає контент»
✅ Добре: «Замовник надає текстовий контент для всіх сторінок до старту етапу розробки. Якщо контент не надано, Виконавець може запропонувати копірайтинг за окремим тарифом $200/сторінка. Тариф входить у Додаток 3»
Це найчастіше джерело конфліктів і простоїв. Власник бізнесу замовляє сайт, не розуміючи, що тексти на ньому треба написати. Студія припускає, що клієнт надасть. Клієнт припускає, що студія напише.
Через 3 тижні: проєкт стоїть. Студія чекає на тексти. Клієнт не знає, що треба було їх писати, або не має ресурсу.
Правильно: прописати в договорі прямо, хто пише і за чий рахунок. Якщо ви хочете, щоб контент писала студія — це окремий рядок у кошторисі.
У нас базовий пакет включає копірайтинг на головну і 5 стандартних сторінок (про нас, послуги, контакти, etc.) — це частина пакета Industry Pro. Якщо потрібно більше — $200/сторінка.
Пункт 7: Що з підтримкою після релізу
❌ Погано: «Гарантійні зобов’язання Виконавця діють 30 днів»
✅ Добре: «Виконавець надає 1 рік гарантійної підтримки з моменту запуску. У межах гарантії: виправлення багів, оновлення залежностей, консультації. Час реакції: 4 робочі години в робочий час Виконавця. Підтримка не включає: додавання нових функцій, зміни дизайну, переробку контенту»
30 днів гарантії — це анти-стандарт. Реальні проблеми зі сайтом часто виникають через 2-3 місяці після релізу: коли клієнти починають активно ним користуватись і знаходять рідкі баги, або коли оновлюються залежності і щось ламається.
Хороша гарантія — 1 рік. Це не «безкоштовно нескінченно», а захист від типових пост-релізних проблем.
⚠️ Уточніть що входить у гарантію. Виправлення багів — так. Додавання нових функцій — ні (інакше клієнти за рік згенерували б ще 1 проєкт у ціні гарантії). У нас в договорі це прописано окремим переліком.
Бонусний пункт: Хто на стороні студії
Це не з’являється у договорі прямо, але ви можете попросити Додаток 4: Команда проєкту. У ньому має бути:
- ПІБ техлида і дизайнера, які ведуть проєкт
- Їхні LinkedIn / GitHub профілі
- Email і Telegram для прямого зв’язку
Це знижує ризик «менеджер посередник проєкту замовкнув на 2 тижні, бо звільнився». Якщо ви бачите імена і профілі — ви знаєте, з ким мати справу.
Червоні прапори: коли треба бігти
5 формулювань у договорі, які мають вас насторожити:
- «Виконавець зобов’язується докласти максимальних зусиль...» — це не зобов’язання, це наміри. Можна не виконувати.
- «Терміни є орієнтовними...» — без неустойки термінів немає.
- «Передача результату відбувається в усному порядку...» — приймайте письмово, з підписаним актом.
- «Передоплата 100%...» — стандарт 50/50. Більше — або ви довіряєте студії з 5+ років, або ризикуєте всім.
- «У разі дострокового розірвання Замовник сплачує штраф у розмірі 100%...» — це робить вас заручником. Стандарт — поетапна оплата за вже зроблену роботу.
Деякі з цих формулювань ми бачили в договорах від фрилансерів. Деталі — у статті vs Freelancers.
Хто перевіряє договір на вашій стороні
Ідеальний варіант — юрист. Реальний — самостійне ревью з цим чек-лістом + Google + 30 хвилин уваги.
Якщо проєкт коштує більше $5,000 — варто заплатити юристу $50-$100 за ревью договору. Це найдешевша страхова поліса в IT.
